Педагогічна спадщина В.Сухомлинського -
невичерпне джерело світла, енергії, любові.
(Свято
присвячене життєвому і творчому шляху Василя Олександровича Сухомлинського)
Вчитель, герой і поет
З серцем палаючим Данко,
Справжній палкий гуманіст
Щастя творив до останку.
Бібліотекар:
Добрий день, друзі! Розпочинаємо свято «Серце, віддане
дітям»,присвячене життєвому і творчому шляху Василя Олександровича
Сухомлинського.
І ведучий:
Великий працелюб і Бог дитини.
Безсмертна Совість. Людяність ясна…
Він Прометей своєї України,
І в педагогіці – Пролог! Весна!
Є імена, які зорею сяють
На тисячі і тисячі років…
Життя таких у часі меж не знають,
Вони осонцюють людей віки.
ІІ ведучий:
Учитель, герой і поет
З серцем палаючим Данко,
Справжній палкий гуманіст
Щастя творив до останку.
Бібліотекар:
Ці слова присвячені видатному педагогу і Людині з великої букви Василю Олександровичу
Сухомлинському, 35 років свого життя віддав він школі і дітям. Всю доброту
свого полум’яного серця
вкладав він в таких же як ви хлопчиків і дівчаток. Та разом з тим Василь
Олександрович був і талановитим письменником. Майже 1500 казок, оповідань,
легенд написав він для вас, діти. Багато його творів включено до шкільної
програми . В них переважає доброта, бо він хотів, щоб ви, діти, виросли
чуйними, працьовитими, чесними, любили своїх батьків і рідну землю, берегли
природу… Бо любов до Батьківщини починається з любові до матері, до родини, до
тієї частинки землі, де кожен народився і виріс.
«Людина народжується не для того, щоб зникнути безвісною
пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний»- писав Василь
Олександрович. Ми по - праву можемо сказати, що Сухомлинський залишив по собі
незгладимий слід на землі.
І ведучий:
Народився Василь Олександрович Сухомлинський у селі
Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області у 1918 році. Батько –
Олександр Омельянович , працював столяром, робив музичні інструменти. Мати –
Оксана Юдівна, працювала в колгоспі, займалася домашнім господарством, а
зимовими вечорами розповідала казки дітям: Василькові,Вані, Сергійкові та
Меланії. Пізніше всі діти сім’ї Сухомлинських обрали професію Вчителя.
ІІ ведучий:
Дід Сухомлинського Омелян мав велику бібліотеку.
Помираючи, всі свої книжки віддав Василеві. Дід мав особливий вплив на онука.
Ставши дорослим, Василь часто згадував, як дід йому багато читав і його
заохочував до читання. Пізніше, вже ставши вчителем, Василь Олександрович
згадував дідові слова:»Хто дітей любить, той добрий чоловік».
І ведучий:
На власні, зароблені гроші Василько купив «Кобзаря». Йому
доручили вчити неписемних сивочолих односельчан. Мабуть тоді і заіскрився у нього
талант педагога.
ІІ ведучий:
Закінчивши школу, Василь Олександрович поступив до
Кременчуцького педагогічного технікуму. Дорого далася ця наука. Повертався в
хуртовину додому, знесилений, він ледве не замерз під скиртою соломи. Як
наслідок – запалення легень. Ледве повернули до життя. Здолавши хворобу, пішов
Василь на свій хліб. Став учителем у Василівці , в тій школі, в якій донедавна
сам учився. АА було учителеві 17 літ…
«Вчитель – то людська надія і правда»- благословила мати
сина. І він став великим Учителем.
Пізніше закінчив Полтавський педагогічний інститут і
довгих 23 роки працював директором
Павлиської середньої школи Кіровоградської області. Навчав дітей і писав
для них такі прекрасні твори.
Бібліотекар:
Сьогодні ми проведемо наш захід, присвячений 100-річчю
від Дня народження Сухомлинського у формі гри-подорожі за творами письменника:
«Гаряча квітка, «Чиста криниця», «Висока тополя», «Вогнегривий коник».
1команда «Пізнайки»
2команда «Читайлики»
Хочу представити наше шановне журі у складі:
(Звучить пісня «Чомучки»)
Бібліотекар:
Перший конкурс має назву «Хто точніше впізнає героя
оповідання». Оцінюється в 1 бал. Якщо гравці команд мають відповідь на
запитання, вони повинні швидко підняти руку і відповісти .Якщо відповідь
неправильна, право відповісти надається іншій команді, яка може заробити собі
додатковий бал.
(Звучить пісня «Свято казки»)
Виходить хлопчик:
Я той Микола, що хоробрим став,
Про мене педагог у книжці написав.
В гніздечко пташеня покласти я зумів
І вірю, що почую його спів.
(«Як Миколка став хоробрим»)
Виходить хлопчик:
Я-соняшник, до сонця повертаюсь,
Я-квітка слави і краса ланів.
Про Сухомлинського я пам’ять зберігаю -
Мене він все життя любив.
(«Квітка сонця»).
Виходить хлопчик:
До школи якось, друзі, запізнився -
Бабусі воду я носив.
Допомагати старшим не лінився -
Це Сухомлинський так мене навчив.
(«Бабуся Мотря й Андрійко»)
Хлопчик:
Я навчився дівчинку жаліти,
Вона незрячою зростала у селі.
Тож я звертаюся до всіх: шановні діти,
Хай милосердя квітне на землі!
(«Як Сергійко навчився жаліти»)
Бібліотекар:
ДРУГИЙ КОНКУРС МАЄ НАЗВУ «ХТО БІЛЬШЕ?»
У грі беруть участь капітани команд. Вийдіть, будь-
ласка, наперед. На кожен крок потрібно назвати одну казку Сухомлинського. Виграє
той, хто назве більше казок, жодного разу не помилившись. За кожну назву – один
бал.
ТРЕТІЙ КОНКУРС ДЛЯ
КОМАНД МАЄ НАЗВУ «ХТО ШВИДШЕ?»
Кожна відповідь на запитання оцінюється в один бал.
1.Де зустрілися Коржик із Колоском? (У кишені в Людини);
2.Хто допоміг Зайчикові врятуватися взимку від голодної
смерті?
(Вітер і Горобина);
3.Як звали хлопчиків - героїв оповідання Сухомлинського
«Палець у чорнилі»? (Мишко
і Петро);
4.Чи заслужені оцінки отримали герої оповідання про списану задачу і які?
(Незаслужені. Зіна»4», а Павлик «5»);
5.Яку загальну назву мають казки Сухомлинського, які
потрібно домислити самому?
(Незакінчені)
6.Що вибрав собі на обід най ледачіший у світі кіт? (Нічого);
7.Чому сусід дід Федір не позичив Мишкові лопату?
(Мишко був нечемним - не вітався і не сказав «будь-ласка»);
8.Що тримали в руках при зустрічі Пекар іс Кравець? (Піджак без рукава та порожній кошик для
хліба);
9.Що змурував їжачок для своїх діток? (Піч);
10.Назвіть чванькувату букву.
(Я).
СЛОВО ЖУРІ. Оцінка за перші три конкурси.
Бібліотекар:
4-й конкурс оцінюється у 2 бали.
Потрібно розшифрувати назви казок Сухомлинського за допомогою
математики та алфавіту. Шифр такий. Кожен правильно обчислений приклад вкаже на
букву в алфавіті, що відповідає цьому номеру.
Наприклад:
6-5=1 (це буква А)
5х4-2=18 (це буква Н)
Зараз я роздам вам картки із завданням (21,1,3,16, 11, 15.
13, 9, 1, 28, 19, 15.)
8х7-35=
9х9-80=
(100-85):5=
4х3=
7х5-24=
5х3=
Друга картка.
(234+116):7-37=
81:9=
7х9-62=
724-654-42=
9х2+1=
3х5=
І ВЕДУЧИЙ:
Під час Великої Вітчизняної війни Василь Олександрович
став на захист Батьківщини. Він двічі був поранений, довго лікувався в
госпіталі. Тяжким було поранення в руку. Хірурги хотіли її ампутувати, але
Василь Олександрович усе твердив: «Ні! Я вчитель!». У цих словах було його
життя. Руку вдалося врятувати…
ІІ ВЕДУЧИЙ:
Сільський педагог своєю невтомною копіткою працею,
яскравим творчим горінням заслужив високе визнання і шану в сучасників і
нащадків. Сухомлинський - Герой Соціалістичної праці, Лауреат Державної премії
Т.Г.Шевченка. Це справді людина полум’яного серця, видатний педагог і
письменник сучасності.
Мудрий педагог лишив своїм нащадкам 10 моральних
заповідей про те,чого не можна робити:
1. НЕ МОЖНА
ЛЕДАРЮВАТИ.
2. НЕМОЖНА
СМІЯТИСЯ НАД СТАРІСТЮ І СТАРИМИ ЛЮДЬМИ.
3. НЕ МОЖНА
ЗАХОДИТИ В СУПЕРЕЧКУ З ШАНОВПАНИМИ ЛЮДЬМИ, ЗОКРЕМА СТАРШИМИ ВІД СЕБЕ.
4. НЕ МОЖНА
ВИЯВЛЯТИ НЕВДОВОЛЕННЯ ТИМ, ЩО В ТЕБЕ НЕМАЄ ЯКОЇСЬ РЕЧІ.
5. НЕ МОЖНА
ДОПУСКАТИ, ЩОБ МАТИ ДАВАЛА ТОБІ ТЕ, ЧОГО ВОНА НЕ БЕРЕ СОБІ.
6. НЕ МОЖНА
РОБИТИ ТОГО, ЩО ОСУДЖУЮТЬ СТАРШІ.
7. НЕ МОЖНА
ЗАЛИШАТИ СТАРШУ РІДНУ ЛЮДИНУ САМОТНЬОЮ.
8. НЕ МОЖНА
ЗБИРАТИСЯ В ДОРОГУ, НЕ СПИТАВШИ ДОЗВОЛУ І ПОРАДИ У СТАРШИХ.
9. НЕ МОЖНА
СИДІТИ, КОЛИ СТОЇТЬ ДОРОСЛА, ОСОБЛИВО ЛІТНЯ ЛЮДИНА, ТИМ ПАЧЕ ЖІНКА.
10.
НЕ МОЖНА СІДАТИ ДО СТОЛУ, НЕ ЗАПРОСИВШИ
СТАРШОГО.
БІБЛІОТЕКАР:
Ці заповіді стали основою творів для
дітей. Талановитий педагог прагнув, щоб дитина назавжди полюбила рідне
материнське слово, щоб воно стало очима, які бачать красу, збагатило душу,
адже, як писав Сухомлинський, через слово дитина стає сином свого народу,
вчиться чесності, доброті, порядності. Сухомлинський не терпів підлості,
брехні,лицемірства.
Не говори про доброту
Коли ти сам не сяєш,
Коли у радощах витаєш,
Забувши про чужу біду.
Бо доброта не тільки те,
Що обіймає тепле слово.
В цім почутті така основа,
Яка з глибин душі росте.
Коли її не маєш ти,
То раниш людяне людині.
Немає вищої святині,
Ніж чисте слово доброти.
ЗВУЧИТЬ ПІСНЯ ПРО ДОБРОТУ.
Бібліотекар:
А тепер повернемося до наших
конкурсантів. Чи впоралися ви з завданнями? Які ж назви казок ви отримали?
«Равлик»
«Їжачок»
Бібліотекар:
Я буду зачитувати уривок, а ви повинні
відгадати з якого він твору.
Запитання командам:
1. «Дістала
бабуся голуба з печі, поставила перед онуком . А його і їсти жалко : білий,
пишний, немовби ось-ось злетить.»Бабусю,- питається Юрась,- чого руки у вас
чорні - чорні, а голуб білий - білий?» («Чорні руки»)
2. «У
неділю п’ятий клас ходив
до лісу. Мати поклала Дмитрові в сумку шматок ковбаси, півдесятка
варених яєць, хліб із маслом і баночку меду. Виряджала сина до лісу й
приказувала: «Їж, наїдайся добре, щоб не голодний був.» (Як Дмитро обідав)
3. «Андрійко
прийшов зі школи й побачив заплакану матір. Він поклав книжки й сів за стіл.
Жде обіду. «А тата відвезли в лікарню», каже мати. Вона ждала, що син
занепокоїться, стривожиться. Та син був спокійний.
(«А серце тобі нічого не наказало?»)
4. «Старий
майстер звів кам’яний
будинок. Став осторонь. Милується… «Завтра в ньому оселяться
люди», думає з гордістю.» А тут біля дому гуляв хлопчик…» («Який слід
повинна залишити людина на землі?»)
5. Про яке
дерево Сухомлинський писав?
«Може, це дерево вічне? Може, воно народилося тоді, коли й наша Україна?
Коли так, то воно вічне, бо Україна наша-вічна»
(Про тополю)
6. «А ми ж
не подякували жінці за воду»,- стривожилася Марійка,- «Потрібно повертатися».
«Чому, ну чому це треба обов’язково зробити? – питає Роман,- ми ж так потомилися…» «Бо ми
люди.Якби ми були телята, можна було б і не вертатися.»
(«Важко бути людиною»)
Бібліотекар:
Слідуючий конкурс «ЗАКІНЧІТЬ ОПОВІДАННЯ».
«Пізнайки», будь-ласка, закінчіть казку «Сьома дочка»: «Було в матері сім дочок. Ось
поїхала вона в гості до сина, а син жив далеко-далеко… Повернулась додому аж
через місяць. Коли мати ввійшла до хати…».
«Читайлики» , закінчіть оповідання «Людина з кам’яним серцем”.
«В одної жінки народився син. Мати душі не чула, так любила свого хлопчика.
Боялась, аби порошинка на нього не сіла, аби вітерець не подув. Ріс він і не
знав, що таке горе, страждання, біль, образа, смуток …»
СЛОВО ЖУРІ.
Бібліотекар:
Слідуючий конкурс творчий. Має назву «МИ ХУДОЖНИКИ». Поки звучатиме пісня
,вам потрібно намалювати будь-якого
героя творів Сухомлинського. Але
малювати будемо таким чином: за сигналом малювати починаєте. Намалював одну
деталь - передав іншому члену команди. Участь в написанні картини мають взяти
всі члени команди. Оцінювати конкурс у
два бали будуть глядачі своїми оплесками. Чим гучніші, тій команді буде
зараховано два бали. Програвшій – 1 бал.
Бібліотекар:
І нарешті, останній наш конкурс «ТЕАТРАЛЬНИЙ». Оцінка - 5 балів.
Завдання «Пізнайкам».
Подивіться, будь-ласка, інсценівку оповідання Сухомлинського «Матері
ніколи».
Запитання:
Може, ви, діти, підкажете Толі, чому ж Сашко пішов додому?
Завдання «Читайликам»
А ви подивіться інсценівку
оповідання письменника «Гостини».
Запитання:
Як ви думаєте, діти, хто правий у цій ситуації - Марійка чи мама?
Ведучий 1:
Книги Сухомлинського- дітям на добро;
У книгах тих- казки й оповідання.
В них пахне небо, поле і село,
В них тьохка соловей,
Рум’яниться
світання.
Ти з нами ідеш у дзвінке майбуття
Як личить Людині, герою.
ІІ ведучий:
Хай сурмою в наших серцях виграє,
Квітує рожевим суцвіттям,
Живе невмируще серце твоє,
До крапельки віддане дітям.
СЛОВО
ЖУРІ. Нагородження переможців.
Немає коментарів:
Дописати коментар